протривати

ПРОТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

Тривати якийсь час.

На який час я зовсім покинув писати.. Тільки се довго не протривало (Леся Українка);

Всесвіт величний, що стільки Літ і віків протривав, на порох колись розпадеться (М. Зеров);

Якщо хочеш протривати, то будь або ж могутнім, щоб дати відсіч, або ж хитрим (П. Загребельний);

Держава антів протривала три сторіччя – від ІV до початку VІІ ст. (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)