протрухнути
ПРОТРУ́ХНУТИ, не, док., розм.
Стати наскрізь трухлявим; зіпсуватися від трухлявості.
– Східці, діду, .. попсувались дуже.... – Та воно, конешно [звичайно]... Протрухло вже (Б. Антоненко-Давидович);
– Зійшла, спала вода.. Риби – хоч возами нагрібай. Та ніхто їй не радий. Протрухла, загнилася, засмерділа нам всю Слобідку (О. Гончар);
Широкий ґанок, складений із нетесаних колод, протрух (П. Воронько);
* Образно. Життя в Глухові пожвавішало. Зате в самому інституті стало ще нудніше. Почувалося, що все тут протрухло, поцвіло (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)