протряхати
ПРОТРЯХА́ТИ, а́є, недок., ПРОТРЯ́ХНУТИ, не, док.
Підсихати (про вологу землю, мокру білизну і т. ін.).
Під хатою в Сухобруса.. можна було кожного дня бачити великі мисники, заставлені образами, на котрих протряхали свіжі фарби (І. Нечуй-Левицький);
Іти вгору було важко, .. земля в горах ще не протряхла, липла, тяглася за ногами (С. Скляренко);
Вдарило сонце, протряхали шляхи й стежки (П. Загребельний);
// безос.
В полі протряхло; декотри горби на околиці обсохли (В. Барка);
Трактористи подавали знак, що вже протряхло і можна сіяти (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)