протупотіти
ПРОТУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОТУПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док.
1. Док. до тупоті́ти, тупота́ти 1.
Щось протупотіло повз вікно (Л. Яновська);
Протупотить роз'їзд по вулиці й стихне (А. Головко);
Важкі кроки протупотіли за стіною (Н. Рибак);
// безос.
Двоє верхівців промчали шляхом. Протупотіло, завмерло (О. Гончар).
2. Тупотіти, тупотати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)