протічок

ПРОТІ́ЧОК, чка, ч., рідко.

Зменш.-пестл. до проті́к.

– А це тобі й перехід! – скрикнув Кирило, спускаючись з гори в балку, посеред котрої пробігав невеличкий протічок (Панас Мирний);

Вода в протічку справді порадувала хлопців своїм чудовим смаком і прозорістю (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. протічок — проті́чок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. протічок — -чка, ч., рідко. Зменш.-пестл. до протік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протічок — Протічок, -чка м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.  Словник української мови Грінченка