профілактика
ПРОФІЛА́КТИКА, и, ж.
1. Заходи, що запобігають виникненню й поширенню хвороб, сприяють охороні здоров'я населення.
Лікар.. каже, що конче треба б поїхати [в Сан-Ремо], але тут же пояснює, що се, власне, ще не для курації [лікування], а для профілактики (Леся Українка);
Лікареві Нен-Сагорові було вісімдесят три роки. З них шістдесят віддав лікар Нен-Сагор своєму улюбленому фахові – експериментальній профілактиці (Ю. Смолич);
Для профілактики раку треба усунути всі впливи, які можуть викликати стійке місцеве чи загальне ослаблення фізіологічної системи сполучної тканини (з наук. літ.);
Одним із засобів профілактики інфаркту міокарда може бути підсилене постачання міокарда киснем (з наук.-попул. літ.).
2. техн. Сукупність заходів, які запобігають передчасному ламанню, псуванню та спрацюванню машин, механізмів і т. ін., відвертають аварії на виробництві, транспорті тощо.
Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський);
// Запобігання будь-яким негативним чи небажаним явищам.
Профілактика дорожньо-транспортних пригод – справа багатьох організацій і установ міста (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)