Словник української мови у 20 томах

прохворіти

ПРОХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Хворіти якийсь час.

Пам'ятає Зінька свою рідну матір, коли та, застудившись біля річки, тяжко занедужала і, прикута до ліжка, прохворіла аж до весни (А. Шиян).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прохворіти — прохворі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прохворіти — -ію, -ієш, док. Хворіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прохворіти — Прохворіти, -рію, -єш гл. Проболѣть.  Словник української мови Грінченка