Словник української мови у 20 томах

прохилити

ПРОХИЛИ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що

1. Злегка розчиняти, відхиляти.

Прохилити двері.

2. Розсувати в різні боки (кущі, рослини), прокладаючи прохід.

Ой в городі бузина, вітер не прохилить (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прохилити — Прохили́ти см. прохиляти.  Словник української мови Грінченка