прохромлювати

ПРОХРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОХРОМИ́ТИ, хромлю́, хро́миш; мн. прохро́млять; док., кого, що, діал.

Проколювати.

Це ж як гарно, коли є зброя .. – одне тобі рубає, друге стріляє, третє, як на плакаті, по семеро всяких ворогів так наскрізь прохромлює, що вони тільки ногами дригають (М. Стельмах);

Мина [бичок] хоче діда прохромить рогами (О. Довженко);

* Образно. Сонце било в мокру землю, і там, де почепилися краплі дощу, – вони блискали іскрами, немов промені сонця прохромили землю (Ю. Яновський);

// перен. Пильно, прискіпливо, допитливо вдивлятися в кого; що-небудь; протинати.

Горбенко подивився пильно Батькові у вічі, і його погляд прохролив наскрізь опецькувату постать в піджаці (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. прохромлювати — прохро́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прохромлювати — див. колоти  Словник синонімів Вусика
3. прохромлювати — -юю, -юєш, недок., прохромити, -хромлю, -хромиш; мн. прохромлять; док., перех., діал. Проколювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прохромлювати — ПРОКО́ЛЮВАТИ (чимсь гострим, колючим пробивати отвір у чому-небудь, проникаючи кудись, даючи вихід чомусь), ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТИКА́ТИ, ПРОТИНА́ТИ, ПРОШТРИ́КУВАТИ розм., ПРОСА́ДЖУВАТИ розм., ПРОШПИ́ГУВАТИ розм., ПРОХРО́МЛЮВАТИ діал.  Словник синонімів української мови