процесія
ПРОЦЕ́СІЯ, ї, ж.
Урочистий багатолюдний похід, перев. пов'язаний із весіллям, святом, похороном і т. ін.
Перед криницею поміст, огорожений перилами, це для церковної процесії, яка виходила сюди святити воду (Г. Хоткевич);
Рушила процесія, висипав народ із храму (Л. Яновська);
Погостившись у молодої, весільна процесія рушила до хати молодого, батьки якого жили майже по сусідству (М. Томчаній);
Набальзамоване тіло царя возили на спеціальній колісниці по всіх підвладних йому племенах. Кожне плем'я приєднувалося до траурної процесії, проявляючи при цьому всі вияви скорботи (з наук. літ.);
* Образно. Перед очима в нього проходили цілі процесії років і видив (П. Загребельний);
* У порівн. Усі йшли, нахиливши голови, безмовно, наче похоронна процесія (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)