проциндрювати

ПРОЦИ́НДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЦИ́НДРИТИ, рю, риш, док., що, фам.

Витрачати на що-небудь марно (звичайно гроші, майно).

– Хіба йому потрібна така дружина, як я? Йому потрібна доярка,.. а не оранжерейна дівиця, яка стежить за модами і проциндрює свою платню на театральні білети (С. Добровольський);

Я думав: “Що тут робить на світі?” Взяв та й проциндрив гарненько ті гроші, що треба було заплатить за аркуш надрукованого паперу (Т. Шевченко);

Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття: усе спустив з рук, аби б тільки як-небудь прикрити ваші злидні (П. Куліш);

Спочатку її доглядала баба, яка записалася сироті в далекі родички й геть проциндрила все її добро (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. проциндрювати — проци́ндрювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проциндрювати — див. марнотратити  Словник синонімів Вусика
3. проциндрювати — -юю, -юєш, недок., проциндрити, -рю, -риш, док., перех., фам. Витрачати на що-небудь марно (звичайно гроші, майно).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проциндрювати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. проциндрювати — Проци́ндрювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. проциндрювати — Проциндрювати, -рюю, -єш сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. А.-Арт. (О. 1861. III).  Словник української мови Грінченка