проціджуватися
ПРОЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОЦІДИ́ТИСЯ, ці́диться, док.
1. Проходити, протікати, цідитися крізь що-небудь (перев. про рідину).
Бадьоро потекли ручайки балками, проціджувалися струмочки під торішнє соняшникове коріння (Іван Ле);
Молоко вже процідилося;
Відро накрив покупець щільно, ні крапля не проціджується (В. Барка);
Ков темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки, проціджується крізь щілини пальців (М. Стельмах);
// Проникати, проходити куди-небудь (часто через вузький отвір, щілину і т. ін.).
Обоє [чоловіків] курили. Дим сотався кільцями, проціджуючись у відчинене вікно (Є. Гуцало);
Жовте проміння процідилося в хату і освітило бліде обличчя Андрія (М. Стельмах).
2. тільки недок. Пас. до проці́джувати 1.
Словник української мови (СУМ-20)