прочерк
ПРО́ЧЕРК, у, ч.
1. Риска, проведена на чому-небудь.
Сивий господар довго вчитувався у ці позначки на землі. Потім його увагу привернули якісь прочерки на зябі край ділянки (І. Волошин);
* Образно. На тлі золотих прочерків доріг зносилися темні випростані кипариси (П. Загребельний).
2. Риска в якому-небудь документі, записі, що означає пропуск, відсутність даних.
Поставити прочерк.
Словник української мови (СУМ-20)