прочитуватися
ПРОЧИ́ТУВАТИСЯ, ується, недок.
Пас. до прочи́тувати 1–4.
У сіркових очах прочитувалася непохитна воля (Ю. Мушкетик);
Ідеал [національний] прочитувався у творчості Миколи Зерова, Миколи Хвильового, Миколи Куліша, Валер'яна Підмогильного, Леся Курбаса, Михайла Бойчука та багатьох інших великих і менших представників відродження української культури (Д. Павличко);
Творчість Івана Франка має таку могутню потенціальну силу, що з кожним роком відкриваються її нові грані, прочитуються її нерозгадані сторінки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)