прошаровувати
ПРОШАРО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОШАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Перекладати що-небудь шаром, шарами чогось іншого.
* У порівн. На краю лісу ліворуч ніби хто промаркував віхтем клин неба і воно заясніло молодим ранком (М. Івченко).
ПРОШАРО́ВУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОШАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Розпушувати міжряддя просапних культур.
Сама ж город скопала [баба], і засадила, й прошарувала та підгорнула (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)