прошпигувати
ПРОШПИГУВА́ТИ див. прошпиго́вувати.
ПРОШПИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОШПИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм.
1. Протикати чим-небудь гострим наскрізь.
Йому відразу зробилося так, немовби хто ледовою [льодовою] шпилькою прошпигнув його серце (І. Франко).
2. перен. Те саме, що прони́зувати 3.
Холодок прошпигує все тіло панотця (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)