Словник української мови у 20 томах

пружинний

ПРУЖИ́ННИЙ, а, е.

Стос. до пружини.

Витягає [Петерсон] а третьої шухляди пружинний прилад для гімнастики (Я. Галан);

Пружним елементом підвіски [у автомобіля] найчастіше бувають листова чи пружинна ресора (з навч. літ.);

Годинник з пружинним заводом;

// Зробл. на пружинах (перев. про меблі).

В спальні стояла пружинна койка (М. Трублаїні);

// Який діє за допомогою пружини, пружин.

Динамометри, які використовуються для вимірювання ваги тіл, називаються пружинними терезами (з навч. літ.);

Після лущення поле обробляють пружинними культиваторами і боронами, щоб витягти з ґрунту кореневища (з наук. літ.);

* У порівн. Сухорлявий, немов пружинний, він, як кібчик на скелі, застиг на сидінні і, напівобернувшись, чорними очима .. любовно поглядав то на капітана, то на Галю (Ю. Збанацький);

// Признач. для виготовлення пружин.

Пружинна сталь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пружинний — пружи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пружинний — -а, -е. 1》 Стос. до пружини. Годинник із пружинним заводом. || Зробл. на пружинах (перев. про меблі). || Який діє за допомогою пружини, пружин. 2》 Признач. для виготовлення пружин. Пружинна сталь.  Великий тлумачний словник сучасної мови