пружно

ПРУ́ЖНО.

Присл. до пру́жни́й 1, 3–5.

Гнулися молоді деревця, чіпляючись за збрую і фаетон. Деякі з них потім пружно розпрямляли свої гілочки (А. Шиян);

Бачим: по тихому морю два змії пливуть велетенські .. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (М. Зеров);

Пкхкі купини пружно хиталися під ногами (О. Бердник);

Вишикувана по військовому, молодість пружно відбиває крок (І. Багряний);

Вітер пружно напинав прапори (Н. Рибак);

* Образно. Думки снували пружно, немов сурові ниті, обплутували його в пітьмі (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. пружно — пру́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пружно — Присл. до пружний 1), 3-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови