прямовисно
ПРЯМОВИ́СНО.
Присл. до прямови́сний.
Коли проміння падає прямовисно або близько до такого напряму, воно найбільше нагріває: так буває в тропічних країнах (з наук.-попул. літ.);
Сніжинки падали прямовисно з безмежної висоти (А. Хорунжий);
Дерева підводяться, стали в ряди прямовисно (Л. Дмитерко);
Вона подалася з Максимом у ліс, Де сходила стежка у яр прямовисно (Л. Первомайський);
Він .. побачив вирубані в скелі сходи. Вони стрімко, майже прямовисно бігли вгору (Ю. Мушкетик);
* Образно. – Вилий з очей усі сльози, – сказала, прямовисно звисаючись над ним, стара (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)