Словник української мови у 20 томах

прямоходіння

ПРЯМОХОДІ́ННЯ, я, с.

Властивість, пов'язана з можливістю ходити прямо (перев. про людину).

Уся сукупність даних дозволяє дійти висновку, що австралопітеки були пристосовані до прямоходіння, хоча цей спосіб пересування і не набув функціональної завершеності (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)