пріснуватий
ПРІСНУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи прісний.
Роман .. жадібно вбирав .. терпкуватий осінній повів землі, що й зараз дихала жадобою життя, пріснуватою вільгістю озимини (М. Стельмах);
– Ніколи письменник у товаристві свого співбрата по перу не обмовиться, не викаже свого сюжету. От чому і розмови письменника з письменником пріснуваті (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)