псалом
ПСАЛО́М, лма́, ч.
1. Духовна пісня, молитва, що як складова частина входить у Псалтир.
Помолюся І воспою [оспіваю] Твої блага чистим серцем. Псалом тихим, новим (Т. Шевченко);
В тиші, що запала навкруги, голос Антонія лунав гучно й чітко; натовп пошепки повторяв слова псалма і з вірою й надією ревно хрестився (М. Старицький);
Старий дяк став у головах коло ставника і охриплим голосом вичитував псалми (Панас Мирний);
Дід нишком покаяний псалом шепотів (Б. Лепкий);
Остапе, ув одній газеті Псалми містили з псалтиря (В. Еллан-Блакитний);
Омелько, ставши на криласі, заспівав разом із іншими співаками псалом сто сороковий: “Визволи мене, господи, від лихих людей!..” (О. Ільченко);
* Образно. Як вітер ночі крижаної Псалом над мертвими читав, – Коваль, що виріс над Невою, Невтомно день і ніч кував (М. Рильський);
// Музичний твір для солістів, хору, органа, оркестру на такий текст.
2. перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь; гімн.
Новий псалом живого слова: В ньому не неприязнь стара, А світло лагоди, любові, Братерства, волі і добра (М. Старицький);
Ви, що складали псалми і оди, Світ оглядали крізь щілини рам – Як ви боїтеся, що вийде в люди Ваш заношений храм! Говоріть голосніше, ридайте більше – Може, й прилипне комусь до рук (В. Симоненко).
Словник української мови (СУМ-20)