псевдоготика

ПСЕВДОГО́ТИКА, и, ж.

Умовна назва еклектичного архітектурного напряму ХVIII-XIX ст., що наслідував архітектурнi форми та декоративні мотиви готики.

Її [колишню митрополичу резиденцію] будівництво організував у 1864 році єпископ-українець Євген Гакман. Художнє різьблення по каменю і ліплення здійснювалось під керівництвом віденського скульптора Гофмана. У результаті вийшов дивовижний, але органічний ансамбль, у якому поєдналися псевдоготика, псевдовізантійський і мавританський стилі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. псевдоготика — псевдого́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. псевдоготика — -и, ж. Умовна назва течії в західноєвропейській архітектурі 18 – початку 19 ст., що наслідувала готичні зразки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. псевдоготика — псевдого́тика (від псевдо... і готика) умовна назва стилістичної течії в західноєвропейській архітектурі 18 – початку 20 ст., що характеризувалася еклектичним використанням форм готики.  Словник іншомовних слів Мельничука