Словник української мови у 20 томах

психастенія

ПСИХАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед.

Психічна хвороба, що характеризується нерішучістю людини, невпевненістю її в своїх силах; одна з форм неврозів.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. психастенія — психастені́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. психастенія — -ї, ж., мед. Психічна хвороба, що характеризується нерішучістю людини, невпевненістю її у своїх силах; одна з форм неврозів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. психастенія — психастені́я (від псих... і астенія) захворювання людини, що характеризується нерішучістю, невпевненістю в своїх силах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. психастенія — Психастені́я, -ні́ї, -ні́єю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)