Словник української мови у 20 томах

психувати

ПСИХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., фам.

Втрачати психічну рівновагу; нервувати.

– Усе в тебе ще буде, не психуй ти так (А. Кокотюха).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. психувати — психува́ти дієслово недоконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
  2. психувати — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
  3. психувати — -ую, -уєш, недок., фам. Втрачати психічну рівновагу; нервувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. психувати — НЕРВУВА́ТИСЯ (перебувати в нервовому, збудженому стані), НЕРВУВА́ТИ, ДЕНЕРВУВА́ТИСЯ зах., ПСИХУВА́ТИ підсил. розм. — Док.: знервува́тися. Машина уже була заправлена, Льонька нервувався: — Мені ще ж сто кілометрів пиляти, а вони чаї розпивають (М.  Словник синонімів української мови