пташачий
ПТАША́ЧИЙ, а, е, розм.
Те саме, що пташи́ний.
Пташача пісня глухо бубонить у шибки зачинених вікон (Панас Мирний);
Він взяв звіряче і пташаче м'ясо, Щоб готувать Зогакові на їжу (А. Кримський);
Часом зупинявся [пташок], схиляв головку і знов підносив її наглим, пташачим рухом або перехилював її набік (І. Франко);
Голосить-радіє пташача громада! Лиш круки дзюбаті .. не радіють (Дніпрова Чайка);
– Я не знав, що ви граєте, – защебетав пташачим голосом Кость (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)