пташня
ПТА́ШНЯ, і, ж., рідко.
Те саме, що пта́шник².
ПТАШНЯ́, і́, ж., розм.
Збірн. до птах 1; птаство.
Там, у гущавині молодого гілля, ціла орда усякої пташні завелася: чижі, кропив'янки розсипають своє цьомкання, горлиці туркочуть журливу пісню (Панас Мирний);
Дика пташня висвистувала, цвірінчала, щебетала (С. Добровольський);
В гаю пташня загомоніла, готуючись до зустрічі сонця (Д. Бузько);
* У порівн. На вулиці стояв гомін.., молодь шуміла, як пташня в ранішньому лісі (О. Кундзич).
Словник української мови (СУМ-20)