Словник української мови у 20 томах

птерозаври

ПТЕРОЗА́ВРИ, ів, мн. (одн. птероза́вр, а, ч.), палеонт.

Надряд викопних хижих рептилій підкласу архозаврів мезозойської ери, які вміли літати; літаючі ящери.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. птерозаври — птероза́ври (від грец. πτερόν – крило і ...завр) ряд викопних плазунів, пристосованих до польоту. Відомі з відкладів мезозою. Інша назва – літаючі ящери.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. птерозаври — Викопні літаючі плазуни; відомі від пізнього тріасу до крейди; подібні до нетопирів, але величезного розміру — розмах крил бл. 8 м; п. — приклад конвергенції плазунів із птахами та ссавцями (рукокрилими).  Універсальний словник-енциклопедія