Словник української мови у 20 томах

птіалін

ПТІАЛІ́Н, у, ч., спец.

Фермент слини людини і деяких тварин, який має здатність розщеплювати крохмаль.

У слині новонароджених вже є фермент птіалін, але сила його ще невелика (з навч. літ.);

Травлення починається в порожнині рота. Тут відбувається подрібнення їжі і змочування її слиною, яка містить ферменти птіалін і мальтазу, що розщеплюють вуглеводи (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. птіалін — птіалі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. птіалін — -у, ч. Фермент слини людини і деяких тварин, який має здатність розщеплювати крохмаль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птіалін — див. ензими  Універсальний словник-енциклопедія