пуанти
ПУА́НТИ, ів, мн. (одн. пуа́нт, а, ч.), мист.
Тверді загострені носки балетних туфель.
Вона впевнено пройшла ло палубі .. Навіть пробігла трохи на пуантах і похвалила гладеньку палубу (Ю. Яновський);
Стояти на пуантах.
Словник української мови (СУМ-20)