пудовий
ПУДО́ВИЙ, а, е, заст.
Який важить один пуд.
Рушив [Яшко] помалу, мов на ноги гирі хто пудові почіпляв (А. Головко);
– Кулаки в нього – наче корчі, Німчик однією рукою перекидає через хату пудову гирю (Ю. Мушкетик);
// Дуже важкий.
Переверніть пудові журнали та пошукайте, чи нема там чого-небудь такого, як С[вяченая] в[ода] [назва твору] – і не турбуйтесь, бо, їй-богу, не найдете (Т. Шевченко);
– Моя гармата ніколи не хибить, – говорить [гетьманський коваль] вдоволено й дальше пускає пудові каменюки, ніби це не кулі, а галушки (Б. Лепкий);
Щука справді була пудова (З. Тулуб);
Мовчки розмахнувся Василь своїм пудовим кулаком. Морика навіть не зойкнув (І. Кулик).
Словник української мови (СУМ-20)