Словник української мови у 20 томах

пудра

ПУ́ДРА, и, ж.

Дрібний і м'який, перев. пахучий, порошок, що наноситься на шкіру як гігієнічний та косметичний засіб (раніше наносився також на волосся, перуки).

Присів [Карпо Петрович] біля жінки, мало не задихнувшись од солодкого запаху пудри з її лиця (М. Коцюбинський);

Вже одягнута, уважно придивилась у люстро, притрусила обличчя пудрою, поправила покошлане пвд кепі волосся і тоді вийшла з приміщення (М. Івченко);

Галина заходилася перед дзеркалом підмальовувати невправною рукою губи й густо засипати пудрою капосні зморшки (Б. Антоненко-Давидович);

На лице поклала [Любов Про-хорівна] зайвий шар пухкої пудри, щоб блідість свою на неї звернути (Іван Ле);

Злякано вбігає [Ліза] в широких шовках, .. пишне волосся її поблискує брильянтовою пудрою (М. Стельмах);

* У порівн. Покритий весь дрібним, як пудра, м'яким порохом .. цей шлях, з сірим запорошеним бур'яном з боків, здається схожим на старого, змученого, знесиленого життям чоловіка (В. Винниченко).

△ (1) Цукро́ва пу́дра, кул. – дрібно потовчений, перемелений цукор.

Для виготовлення вітамінів у вигляді драже .. потрібно багато цукрової пудри (з газ.);

Кожна гілочка на деревах була біла, наче .. обсипано кожну цукровою пудрою (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пудра — пу́дра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пудра — -и, ж. Дрібний і м'який, перев. пахучий, порошок, що наноситься на шкіру як гігієнічний та косметичний засіб (раніше наносився також на волосся, перуки). Цукрова пудра кул. — дрібно потовчений цукор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пудра — Мучка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. пудра — Пу́дра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)