пудрениця
ПУ́ДРЕНИЦЯ, і, ж.
Коробочка для пудри.
Майстри [різьбярі] виробляли такі предмети-дрібнички, як пудрениці, портсигари, шкатулки, мундштуки та ін (з наук. літ.);
– Виявилося, що .. до ланцюжка жіноча пудрениця причеплена, котру баришні в сумочках носять, щоб, посеред вулиці зупинившись, красу наводити (Григорій Тютюнник);
– Ми ще повернемося. Правда? – промовила вона і подумала, що він щось передчуває а чи здогадується, й покосилася на свій ридикюль, взяла його, дістала помаду, вийняла пудреницю (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)