Словник української мови у 20 томах

пульсація

ПУЛЬСА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Ритмічні розширення кровоносних судин, спричинювані хвилеподібним рухом крові внаслідок скорочень серцевих м'язів.

При прискореному пульсі, коли кількість пульсацій більша, нам здається, що час минає швидше (з наук.-попул. літ.);

Жінка застогнала. Під пучками Олександра Івановича ритмічно запульсувала пуповина. “Є пульсація! Дитина жива! (Б. Антоненко-Давидович).

2. спец. Безперервна, ритмічна зміна розміру, форми, тиску і т. ін.

Причина зміни блиску [зорі] – періодична пульсація, тобто розширення й стискання зорі, що супроводяться змінами температури (з навч. літ.);

Спеціальні станції для спостережень пульсації електричного земного струму збудував Інститут геології корисних копалин (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пульсація — пульса́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пульсація — -ї, ж. 1》 Ритмічні розширення кровоносних судин, спричинювані хвилеподібним рухом крові внаслідок скорочень серця. 2》 Періодична зміна якої-небудь характеристики явища. || спец. Безперервна, ритмічна зміна розміру, форми, тиску і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пульсація — пульса́ція (від лат. pulsatio – удари, биття) 1. фізіол. Ритмічні розширення кровоносних судин, спричинювані хвилеподібним рухом крові внаслідок скорочень серця. 2. Періодична зміна якої-небудь характеристики явища. 3. астр.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пульсація — Пульса́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)