пустослів'я

ПУСТОСЛІ́В'Я, я, с.

Пусті розмови, беззмістовне розумування; базікання.

Тарас гранітний дивиться суворо: – А ви гартуйте ваші голоси! Не пустослів'ям, пишним та барвистим, не скаргами, не белькотом надій, не криком, не переспівом на місці, а заспівом в дорозі нелегкий (Л. Костенко);

Література стає глибшою, змістовнішою, звільняє себе від схематизму, очищається від казенності, пустослів'я, одописання (з газ.).

Значення в інших словниках

1. пустослів'я — пустослі́в'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пустослів'я — -я, с. Пусті розмови, беззмістовне розумування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пустослів'я — Балаканина, базікання, дурномова, марномова, патякання, теревені, див. говорити, говорун  Словник чужослів Павло Штепа
4. пустослів'я — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил.  Словник синонімів української мови