путина

ПУТИ́НА¹, и, ж.

Період, сезон промислового лову риби; лов риби у цей період.

– Цей острівець досі був зовсім безлюдний. Рибалки приїжджали сюди на цілий риболовецький сезон чи на якусь путину просто з континенту (Іван Ле);

О, час путини весняної, коли вертаються човни, пропахлі теплою ікрою і кріпким духом свіжини (І. Муратов);

В рибалок путина, як жнива у хліборобів, – один день рік годує (з газ.).

ПУТИ́НА², и, ж., діал.

Посудина для молока або для виготовлення овечого сиру.

Молоко в путині жовкне і гусне (М. Коцюбинський);

Молоко несуть до стаї у спеціальних дерев'яних відрах і там зливають у велику путину: в ній міститься весь одноразовий удій (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)