пухкати
ПУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., рідко.
Те саме, що пи́хкати.
Ходе [ходить] піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає (Сл. Б. Грінченка);
Селянські фіри [вози] одна за одною зникли за байраком, де розривались австрійські снаряди і пухкав на колії наш панцерник (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)