пухнастий
ПУХНА́СТИЙ, а, е.
1. Вкритий м'яким, густим пухом (у 1, 2 знач.), м'якою, густою шерстю (про тварин).
Коло неї [качки] безпорадно крутилися жовтенькі, пухнасті каченята (Б. Антоненко-Давидович);
– Помилуйтеся, які красунчики! – захоплено казав Бутаков, зупинившись над жовтенькими пухнастими пташенятами з блискучими чорними дзьобами. – Це лебедятка (З. Тулуб);
Кіра засміялася і притиснула пухнасту, м'яку голову кота до щоки (О. Копиленко);
Озирнувся – стоїть на кручі велика пухнаста лисиця з розумними, але зовсім не хитрими очима, а поруч неї – лисеня (Григір Тютюнник);
// Який має м'який густий ворс (про тканини, хутра, килими і т. ін.).
Чи то від принадних думок, чи від пухнастої ведмежої кошми жарко стає Магомет-Гіреєві (Н. Рибак);
Охрім ішов тихими коридорами, по чистих пухнастих килимах, що заглушували кроки (В. Кучер);
Він [Порфир] стоїть перед ліжком радісно-отетерілий, навіть трохи розгублений від цієї аж страшної чистоти. Простирадла ніким до тебе не торкані, пухнаста ковдрочка у квітчастихвізерунках, подушка білосніжна (О. Гончар);
Дівчина була в чорній шерстяній сукні, простоволоса, з білою пухнастою хусткою на плечах (Я. Гримайло);
// Вкритий пухом, пушком або пишний (про квіти, листя, плоди і т. ін.).
На вербі, що над річкою, на всіх гілочках пухнасті котики побігли (О. Іваненко);
На березі ворушилися пухнасті руді мітелки очерету (О. Донченко);
Коли Константин почав розв'язувати .. вузлик, з нього посипались на пухнастий мох запашні медові коржики – “лекерле” (Н. Королева);
Наталія Дмитрівна стоїть під крислатою яблунею, .. і тягнуться до її обличчя пухнасті віти (з наук. літ.);
// бот. Уживається в назвах деяких рослин.
Дуб пухнастий;
Пухнаста конюшина;
// Схожий на пух легкістю або білим кольором.
Небо тепер густо-темне .. І в цій січній гущі зорі визирають пухнастими, надуто-павуковими лапами, полохливо й засмучено (М. Івченко);
День сонячний, яснонебий, тільки де-не-де пухнаті сиві кужелі випинаються з-за обрію (В. Винниченко);
На блакитному небі нерухомо біліють пухнасті хмарки (А. Хижняк);
Густіше сніг, легкий, пухнастий, волохатий, лягає, стелеться до ніг (І. Гончаренко);
В ту ж мить сад .. колихнувся, провалився вниз, майнули на сонці крижані верхів'я, забіліли пухнасті хмари (О. Бердник);
Викидаючи в небо пухнасті фонтанчики спрацьованої пари, до депо повільно підійшов потужний паровоз (з газ.).
2. М'який, густий, пишний (про шерсть, волосся).
Маленька білочка за деякий час вкрилася м'якою пухнастою шерсткою (О. Іваненко);
– Здрастуй! – сказала вона, .. усміхаючись, направляючи розкидане по плечах пухнасте каштанове волосся (Григорій Тютюнник);
Звірятко, призвичаєне до частого дотику своєї пані, спокійно спало на її колінах, огорнене своїм довгим пухнастимхвостом (Н. Королева);
Дохтурка [лікарка] щурить свої сірі очі з пухнатими білими віями, й губи її злегка бліднуть;
Людмила од несподіванки навіть здригнулась .. А очі – темно-сині, трохи завжди примружені від короткозорості, майже прикрили довгі, пухнасті вії (А. Головко);
// розм. З довгими, густими віями (про очі).
Я їй постійно заздрила – цій крихітній дівчині з пухнастими заспаними очима й припухлими губами (Ю. Яновський).
3. рідко. Те саме, що пухки́й 1.
– Ну, прощай, козачко, – тихо сказав він і поволі, тягнучи ноги, загрібаючи густу, пухнасту пилюгу, пішов вздовж шляху (В. Собко);
Вона роззявляє рота .. Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язик, забиває горло (О. Донченко);
Василина сіла поруч сина і розв'язала вузлик з пухнастими й засмаглими пиріжками (І. Волошин).
4. рідко. Те саме, що пу́хлий 2.
Вони сміялися, пухнасті рученята Іще невпевнено простягши (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)