пучечка
ПУ́ЧЕЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до пу́чка.
– Се ваша панночка, – промовляє до нас пані. – Цілуйте її в ручку. Панночка чи глянула на нас, чи ні, простягла дві пучечки поцілувати (Марко Вовчок);
Свариться [Марійка] пучечкою під топчан: – А що ти вкрала мою суконьку? Нащо вкрала? (С. Васильченко);
Чорнобривцю, цвіту папороті, терличу та усього по пучечці всипала [бабуся] в кашник та й пристановила до вогню (Г. Квітка-Основ'яненко);
Щоб пиво було смачніше, батько вкидає в нього пучечку солі (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)