пущик

ПУ́ЩИК, а, ч., діал.

Сич.

Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка);

Мало не торкаючись поломленого галуззя, низько залопотіли ледве чутно крила нічвидів-кажанів. За ними – немов навздогін майнув м'яким летом пущик (Н. Королева);

* У порівн. Продає тут маківники якась огрядна молодиця .. Непривітна. Напустила брови, як пущик (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. пущик — пу́щик іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. пущик — -а, ч., діал. Сич.  Великий тлумачний словник сучасної мови