Словник української мови у 20 томах

пчихати

ПЧИ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Те саме, що чха́ти.

Магера почав усіх жінок частувати своєю табакою .. Як непривичні [незвичні], вони всі так гірко почали пчихати, що аж поплакалися (О. Маковей);

Почала й моя лампа пчихати (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пчихати — пчи́хати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пчихати — див. чхати  Словник синонімів Вусика
  3. пчихати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що чихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пчихати — Пчихати, -хаю, -єш гл. = чхати.  Словник української мови Грінченка