пшениця
ПШЕНИ́ЦЯ, і, ж.
1. Рослина родини злакових, з зерна якої виробляють біле борошно, крупи та інші продукти.
Надійшли жнива, достигла Василева пшениця – така гарна, колос у колосі (Марко Вовчок);
– Україна, – почав старший, – теж льва [лева] у гербі має, і краски [фарби] її такі ж, як у нас, золото блакитні, як їхнє небо, і і пшеницею покриті лани (Б. Лепкий);
Круторогий, сивий віл Архирей, що підбирався з лугу до молоденьких, дуже смачних сходів пшениці, зараз же зупинився й зробив вигляд, що пшениця його зовсім не цікавить і маленький, чорненький хазяїн його даремно кричить (В. Винниченко);
Про сонце розповім, що награє ланам, Про золото пшениць, що села облягає (М. Зеров);
Чорною тінню зійшла кощава, безхлібна осінь... І далі все долу й долу до голої, висмоктаної землі, хилились стебла пшениці (Б. Антоненко-Давидович);
Поле все зелениться. Буйно пішла пшениця і широким листом поважно колихається під подихом вітру;
Ніжність .. народжувалась у степу і лісах біля чужої роботи, де поруч жне пшеницю, чи в'яже золотий сніп, чи гребе сіно соромливе дівча (М. Стельмах);
Основна продовольча культура – пшениця. В ній міць держави і людей, в ній достаток робітника і селянина (з наук. літ.);
Озима пшениця;
Яра пшениця;
* У порівн. Стигнуть зорі, як пшениця (П. Тичина).
2. тільки одн. Зерна цієї рослини.
Сліпій курці усе пшениця (приказка);
Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж, навісна, пливе собі по хвилі (Є. Гребінка);
Упросився й Пилип Притика до Карпа Здора .. Скинув до нього на сани мішечків п'ять жита – один пшениці.., та на Варвари раненько й поїхали в город (Панас Мирний);
Люди на току Пшеницю перегортують сипку (М. Рильський);
– Радуйся, Арфо! – привітала, проходячи, матрону, – Мир з тобою, Геленіон! – ласкаво всміхнулася матрона, зав'язуючи мішечок із пшеницею (Н. Королева);
// Борошно з зерна цієї рослини.
Яка пшениця, така й паляниця (Номис).
△ (1) Гілля́ста пшени́ця – сорт пшениці з великим колосом, який у середній і нижній частині розвивається в колос-гілку з 7–9 дочірніми колосками.
Бабуся зібрала в себе на городі аж два снопи гіллястої пшениці (Ю. Збанацький);
(2) Двозе́рна пшени́ця – вид диких і культурних пшениць, у кожному колоску яких, здебільшого 5-квітковому, розвиваються 2 зернини; двозернянка.
Коні ж їх білий жували ячмінь і пшеницю двозерну (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
З Передньої Азії походять пшениця одно- і двозерна, жито, ячмінь, синя люцерна, еспарцет, вика, гарбуз, алича, черешня, виноград та ін. (з навч. літ.);
(3) Си́льні пшениці́ – сорти пшениці, які мають великий вміст білка й настільки в'язку клейковину, що для одержання з їх борошна високоякісного хліба потрібне значне подовження бродильного процесу.
Сильними пшеницями в хлібному виробництві називають такі, що мають великий вміст білка (з наук.-попул. літ.);
Тісто з борошна сильних пшениць дає добру пружність і розтяжність (із журн.);
(4) Тверда́ пшени́ця – сорт пшениці, що має зерно найвищої якості.
Зерно твердих пшениць містить на 2–4 проценти більше білка, ніж зерно м'яких пшениць, .. воно скловидне, з еластичною клейковиною (з наук. літ.);
Треба значно розширити товарне виробництво високоякісних твердих і сильних сортів пшениці, а також і гречки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)