пшик

ПШИК, виг.

1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому.

2. розм. Уживається як присудок за знач. пши́кати.

Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... – пшик порох на пановці [панівці]!.. Уже й злякалися! (П. Гулак-Артемовський).

3. у знач. ім. пшик, у, ч., зневажл. Ніщо, дурниця, що-небудь, зведене нінащо, нанівець.

[Старшина:] Купили хріну, треба з'їсти .. А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки; а ляхи догадаються – от тобі й пшик! (Т. Шевченко);

“Іти на Косів” – в тім був і початок, і середина, і кінець. А як, що́, .. чи не зійде все на пшик або ще на що гірше – до того мисль не доходила (Г. Хоткевич);

– От тобі і маєш! – сказав топченко. – Так багато чекали від пікніка, а вийшло, ,а вийшло, пробачте на слові, пшик (М. Хвильовий);

Сідав [Іван] писати – горів, серце його радісно стискалося .. А тут з великого замаху вийшов пшик (П. Колесник);

Із зарозумілості завжди виходить самий пшик або щось гірше (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. пшик — Дурниця [V]  Словник з творів Івана Франка
2. пшик — пшик 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко пшик 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. пшик 3 іменник чоловічого роду ніщо; дурниця зневажл.  Орфографічний словник української мови
3. пшик — див. дрібниця; нікчемний; нісенітниця  Словник синонімів Вусика
4. пшик — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. 3》 у знач. ім. пшик, -у, ч., зневажл. Ніщо, дурниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пшик — пшик ніщо (м, ср, ст): із їхнього бажання зробити пишне прийняття вийшов великий пшик (Авторка)|| = ґізі ◊ вели́кий пшик → пшик ◊ із ши́ни пшик із великого – дрібниця (натяк на оповідання про невмілого коваля, який клепав розпалену шину доти...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. пшик — зроби́ти з лемеша́ шва́йку (пшик). Досягти мізерних результатів при великих можливостях, затратах. (Старшина перший:) Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); Зробив з лемеша пшик (Укр.. присл..).  Фразеологічний словник української мови
7. пшик — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм.  Словник синонімів української мови
8. пшик — Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Ном. № 1858. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза....  Словник української мови Грінченка