півбока

ПІВБО́КА, невідм., ч.

Половина боку.

Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну; гріє, вже волові й півбока нагріє, як кажуть люди (Панас Мирний);

Хай лише посунеться у поле цап... Руду йому бороду одсічем, Облупимо півбока сікачем (О. Олесь);

// у знач. присл. півбо́ком. Не прямо, а напівбоковою частиною (про кого-небудь, хто напівобернувся).

Повернувшись півбоком, даючи комусь дорогу, промовець глянув у свій гурт (В. Бабляк).

Значення в інших словниках

1. півбока — незм. Половина бока. || у знач. присл. півбоком. Не прямо, а напівбоковою частиною (про кого-небудь, хто напівобернувся).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. півбока — ПІВБО́КА, невідм., ч. Половина бока. Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну; гріє, вже волові й півбока нагріє, як кажуть люди (Мирний, І, 1949, 323); Хай лише посунеться у поле цап… Руду йому бороду одсічем...  Словник української мови в 11 томах