півдитячий
ПІВДИТЯ́ЧИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що напівдитя́чий.
Ні сила всевладна життєвої змови, Ні всепереможні потоки часу Не владні згасити твоєї розмови, Ні вбити твою півдитячу красу (Л. Первомайський);
Просте личко у хустині білій, Тоненькі руки, злото довгих вій І голос, півдитячий і несмілий, Пронеслись тінню у душі моїй (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)