півкати
ПІ́ВКАТИ, ають, недок., розм.
Видавати пискливі звуки (про деяких птахів).
Всі індики вразно йойкають і півкають (Л. Мартович);
// Про механізми, прилади.
Транзистор посвистує, півкає, врешті вихоплюється з нього німецька маршова пісенька (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)