півкільце
ПІВКІЛЬЦЕ́, я́, с.
1. Половина кільця.
Прикро, але збудоване .. в шістдесяті роки вантажне північне півкільце зі станцією “Київ-Петрівка” .. розташоване серед житлових кварталів (з газ.);
З гортані вдихуване повітря проходить у трахею, що має вигляд трубки. Її передня стінка утворена хрящовими півкільцями, з'єднаними між собою зв'язками й м'язами (з наук. літ.).
2. у знач. присл. півкільце́м, півкі́льцями. У вигляді півкільця, півкілець.
На околиці міста, охоплюючи його півкільцем з флангів, били в небо вогнем, димом і гарячим газом металургійні і хімічні заводи (В. Собко);
Впираючись в уступ, стружка обламується .. півкільцями і вилітає із заокруглення [різця] (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)