півліктя

ПІВЛІ́КТЯ, невідм., ч., заст.

Половина ліктя як міра довжини.

Лис як не завиє з болю, як не підскочить на півліктя вгору (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. півліктя — півлі́ктя іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. півліктя — незм. Половина ліктя як міра довжини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півліктя — ПІВЛІ́КТЯ, невідм., ч. Половина ліктя як міра довжини. Лис як не завиє з болю, як не підскочить на півліктя вгору (Фр., IV, 1950, 69).  Словник української мови в 11 томах