півсвіту

ПІВСВІ́ТУ, ПІВСВІ́ТА, невідм., ч.

Половина земної кулі.

Яскравими фарбами малював він колишню славу і велич татарського племені, його бої з невірними, в яких стяг Магометів обійшов мало не півсвіту (М. Коцюбинський);

– Стовпи капіталізму вам охоче віддадуть на експлуатацію півсвіту, аби ви тільки відкрили другій половині свою таємницю (Ю. Смолич);

// перен. Дуже велика територія; багато країн, місцевостей і т. ін.

[Вєтров:] Кубань, Кавказ, Україна... Можна сказать, півсвіту об'їхав (З. Мороз);

Видно звідси [з верху могили] стало півсвіту: і степ і море (О. Гончар);

// перен. Дуже велика відстань.

Є в мене такі приятелі, що до них по 9 днів мої листи йдуть. От, наприклад, Квітка .. заїхав аж на Кавказ на службу, а то зовсім півсвіта від Сан-Ремо (Леся Українка);

– Ах, начальник, дорогий начальник, куди ж ми підемо? Наші коні голодні, з ніг падають. Півсвіту проїхали – травиночки не бачили (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. півсвіту — півсві́ту іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. півсвіту — незм. Половина земної кулі. || перен. Дуже велика територія; багато країн, місцевостей і т. ін. || перен. Дуже велика відстань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півсвіту — ПІВСВІ́ТУ, ПІВСВІ́ТА, невідм., ч. Половина земної кулі. Яскравими фарбами малював він колишню славу і велич татарського племені, його бої з невірними, в яких стяг Магометів обійшов мало не півсвіту (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах