півста
ПІВСТА́, невідм., с., розм.
Те саме, що півсо́тня.
В ті зимові сонячні дні, при півста градусах морозу, Шура, думаючи про полтавчан, відчула, що ніколи ніяким ворогам не скорити її могутню Батьківщину (О. Гончар);
Я подивився на годинник: було по півночі і до міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів (Ю. Смолич);
Я мав палац з колонами й фронтоном. Давав банкети на півста персон (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)